кесар

ке́сар

-я, ч.

1》 Титул імператорів Стародавнього Риму, а також особа, що мала цей титул.

2》 заст. Володар, монарх.

Значення в інших словниках

1. кесар — Ке́сар: — титул імператорів Стародавнього Риму, володар, монарх [51]  Словник з творів Івана Франка
2. Кесар — Ке́сар іменник чоловічого роду, істота ім'я  Орфографічний словник української мови
3. кесар — (у Римі) імператор, цезар; УР. володар, монарх, г. цісар.  Словник синонімів Караванського
4. кесар — Цесар, король  Словник чужослів Павло Штепа
5. кесар — КЕ́САР, я, ч. 1. книжн. Титул імператорів Стародавнього Риму, а також особа, що мала цей титул; цезар. Віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже (Біблія. Пер. І. Огієнка); А в Римі свято. Велике свято!.. І з собором Іде сам кесар.  Словник української мови у 20 томах
6. кесар — ке́сар (грец. Καίσαρ, від лат. Caesar – Цезар) 1. Грецька назва давньоримських імператорів – цезарів. 2. Титул імператора старослов’янською та староруською мовами.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. кесар — КЕ́САР (титул імператора Давнього Риму), ЦЕ́ЗАР, ЦЕ́САР. МОНА́РХ (самовладний голова держави), ВІНЦЕНО́СЕЦЬ заст., ПОРФІРОНО́СЕЦЬ заст., КЕ́САР заст., ЦЕ́ЗАР заст.; ЦІ́САР (ЦЕ́САР) заст. (перев. в Австро-Угорщині); ДЕРЖА́ВЕЦЬ заст.  Словник синонімів української мови
8. кесар — Ке́сар, -ря, -реві; -сарі, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. кесар — КЕ́САР, я, ч. 1. Титул імператорів давнього Риму, а також особа, що мала цей титул. А в Римі свято. Велике свято!.. І з собором Іде сам кесар. Перед ним Із бронзи литую статую Самого кесаря несуть (Шевч.  Словник української мови в 11 томах