клепання —
клепа́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
клепання —
-я, с. Дія за знач. клепати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
клепання —
КЛЕПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. клепа́ти. Клепання кіс йому піснею здавалось (Ганна Барвінок); Коли б спитав мене хто-небудь, яку я музику любив у ранньому дитинстві, який інструмент, яких музик, я б сказав, що більш за все я любив слухати клепання коси (О.
Словник української мови у 20 томах
клепання —
З'єднання листів або листів з профілями шляхом свердління отворів, вкладання в них заклепок (коротких стрижнів з головками) та розклепування їх з другого кінця (з нагріванням або без) до утворення замикальної головки; для к. використовується, зокрема, заклепувальна машина.
Універсальний словник-енциклопедія
клепання —
КЛЕПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. клепа́ти. Клепання кіс йому піснею здавалось (Барв., Опов.., 1902, 145); Удень і вночі йде клепання кожуха шахти (Донч.
Словник української мови в 11 томах
клепання —
Клепа́ння, -ня с. 1) Кованіе. 2) Отбиваніе молоткомъ косы.
Словник української мови Грінченка