клиння

Кли́ння, -ння, -нню, -нням

Значення в інших словниках

1. клиння — кли́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. клиння — -я, с. Збірн. до клин 1), 4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. клиння — КЛИ́ННЯ, я, с. Збірн. до клин 1, 4. – Теши, сину, ясенину, добре клиння буде (П. Чубинський); Через місяць .. у них буде справжня горіхова олія!...  Словник української мови у 20 томах
4. клиння — КЛИ́ННЯ, я, с. Збірн. до клин 1, 4. — Теши, сину, ясенину, добре клиння буде (Чуб., V, 1874, 236); Через місяць.. у них буде справжня горіхова олія! Великий дуб-прес накотили, прилаштували клиння, жаровню склепали (Ле, Клен.  Словник української мови в 11 томах
5. клиння — Кли́ння, -ня с. соб. отъ клин. Рубай, сину, яворину, — добре клиння буде. Чуб. V. 883. Розлетілися, як липове клиння. Ном. № 1882. (Въ сорочці) з боків вшито клинє. Шух. І. 153. Вас. 155.  Словник української мови Грінченка