клиння
КЛИ́ННЯ, я, с. Збірн. до клин 1, 4.
— Теши, сину, ясенину, добре клиння буде (Чуб., V, 1874, 236);
Через місяць.. у них буде справжня горіхова олія! Великий дуб-прес накотили, прилаштували клиння, жаровню склепали (Ле, Клен. лист, 1960, 161);
Скільки сот запорожців, повернувши коней, клинням врізались у шведські ряди (Морд., І, 1958, 229).
Словник української мови (СУМ-11)