князівський —
-а, -е, іст. Прикм. до князь 1), 2). Князівський рід. Князівський герб. || Належний князеві.
Великий тлумачний словник сучасної мови
князівський —
КНЯЗІ́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до князь 1, 2. – Князівська воля дорога нам, – сказав ігумен, забираючи калиту (Валерій Шевчук); Ще коли не було Львова, на горі Городище стояв замок і жила князівська родина (Ю.
Словник української мови у 20 томах
князівський —
КНЯЗІ́ВСЬКИЙ (належний князеві), КНЯ́ЗІВ, КНЯ́ЖИЙ, КНЯЗЬКИ́Й заст., діал. З-під піднятих піл залисніла багата князівська постіль, постелена на товстих матрацах (І. Нечуй-Левицький); Він ще не бачив ні одного приїзду князевого, але чути багато чув (Г.
Словник синонімів української мови
князівський —
КНЯЗІ́ВСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до князь 1, 2. Князівський рід; Князівський герб; // Належний князеві. — Трудно вам буде доступиться в князівський палац, — обізвався заєць (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
князівський —
Князівський, -а, -е = княженецький. Ми роду князівського. Мил. 96.
Словник української мови Грінченка