князівський
КНЯЗІ́ВСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до князь 1, 2.
– Князівська воля дорога нам, – сказав ігумен, забираючи калиту (Валерій Шевчук);
Ще коли не було Львова, на горі Городище стояв замок і жила князівська родина (Ю. Винничук);
У 2014 році в князівській родині народилися близнюки, хлопчик і дівчинка, отримаши титул принца Монако та маркіза де Бо та принцеси Монако та графині де Карладез (з газ.);
// Належний князеві.
– Трудно вам буде доступиться в князівський палац, – обізвався заєць (І. Нечуй-Левицький);
В долині розкидані хутори й далеко-далеко, як у тумані, мріє князівський цукровий завод (А. Головко);
Йому, вправному мисливцеві, вдавалось без усяких слідів брати дичину із князівського лісу, з боярського гаю (Ю. Логвин).
Словник української мови (СУМ-20)