князівський
КНЯЗІ́ВСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до князь 1, 2.
– Князівська воля дорога нам, – сказав ігумен, забираючи калиту (Валерій Шевчук);
Ще коли не було Львова, на горі Городище стояв замок і жила князівська родина (Ю. Винничук);
У 2014 році в князівській родині народилися близнюки, хлопчик і дівчинка, отримаши титул принца Монако та маркіза де Бо та принцеси Монако та графині де Карладез (з газ.);
// Належний князеві.
– Трудно вам буде доступиться в князівський палац, – обізвався заєць (І. Нечуй-Левицький);
В долині розкидані хутори й далеко-далеко, як у тумані, мріє князівський цукровий завод (А. Головко);
Йому, вправному мисливцеві, вдавалось без усяких слідів брати дичину із князівського лісу, з боярського гаю (Ю. Логвин).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- князівський — кня́зівський прикметник князі́вський прикметник Орфографічний словник української мови
- князівський — Княжий, князький, княжецький, княженецький. Словник синонімів Караванського
- князівський — -а, -е, іст. Прикм. до князь 1), 2). Князівський рід. Князівський герб. || Належний князеві. Великий тлумачний словник сучасної мови
- князівський — КНЯЗІ́ВСЬКИЙ (належний князеві), КНЯ́ЗІВ, КНЯ́ЖИЙ, КНЯЗЬКИ́Й заст., діал. З-під піднятих піл залисніла багата князівська постіль, постелена на товстих матрацах (І. Нечуй-Левицький); Він ще не бачив ні одного приїзду князевого, але чути багато чув (Г. Словник синонімів української мови
- князівський — Князі́вський, -ка, -ке кня́зьки́й = князі́вський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- князівський — КНЯЗІ́ВСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до князь 1, 2. Князівський рід; Князівський герб; // Належний князеві. — Трудно вам буде доступиться в князівський палац, — обізвався заєць (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- князівський — Князівський, -а, -е = княженецький. Ми роду князівського. Мил. 96. Словник української мови Грінченка