князівський

Княжий, князький, княжецький, княженецький.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. князівський — кня́зівський прикметник князі́вський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. князівський — -а, -е, іст. Прикм. до князь 1), 2). Князівський рід. Князівський герб. || Належний князеві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. князівський — КНЯЗІ́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до князь 1, 2. – Князівська воля дорога нам, – сказав ігумен, забираючи калиту (Валерій Шевчук); Ще коли не було Львова, на горі Городище стояв замок і жила князівська родина (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. князівський — КНЯЗІ́ВСЬКИЙ (належний князеві), КНЯ́ЗІВ, КНЯ́ЖИЙ, КНЯЗЬКИ́Й заст., діал. З-під піднятих піл залисніла багата князівська постіль, постелена на товстих матрацах (І. Нечуй-Левицький); Він ще не бачив ні одного приїзду князевого, але чути багато чув (Г. Словник синонімів української мови
  5. князівський — Князі́вський, -ка, -ке кня́зьки́й = князі́вський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. князівський — КНЯЗІ́ВСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до князь 1, 2. Князівський рід; Князівський герб; // Належний князеві. — Трудно вам буде доступиться в князівський палац, — обізвався заєць (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. князівський — Князівський, -а, -е = княженецький. Ми роду князівського. Мил. 96. Словник української мови Грінченка