кнікс
КНІКС, у, ч., заст.
Те саме, що кні́ксен.
Надезя вивчилась читати й трохи писати; .. вивчилась танцювати й робити кнікси й на тому скінчила свою науку (І. Нечуй-Левицький);
У світлицю ввійшла невеличка панночка і, зробивши кнікс, промовила: – Мамочка просять пить чай! (Олена Пчілка).
Словник української мови (СУМ-20)