кніксен

КНІ́КСЕН, у, ч.

Легке присідання разом з шанобливим уклоном як традиційне жіноче привітання (перев. учениці в школі, служниці стосовно наймача і т. ін.).

Панночки засмучено простягають руки, роблячи легкий кніксен (М. Івченко);

– Ти так манірно вклоняєшся, наче наші панни, роблячи свій витончений кніксен (П. Колесник);

Дівчина з рожевими .. щоками зробила щось на зразок кніксену і разом з теплою усмішкою вручила йому букет гарячо-червоних тюльпанів і троянд (О. Чорногуз);

Хлопці підскакують з лави, вклоняються, а дівчина, в якої ніяковість на обличчі з припухлими милими вустами і великими терновими очима, робить кніксен (Ю. Хорунжий);

Імітуючи переляк, панночка підхопилася зі свого складного стільчика і зробила кніксен (Н. Околітенко).

Значення в інших словниках

1. кніксен — кні́ксен іменник чоловічого роду арх.  Орфографічний словник української мови
2. кніксен — Присідання, реверанс, г. кнікс.  Словник синонімів Караванського
3. кніксен — -у, ч., заст. Реверанс.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кніксен — Уклін  Словник чужослів Павло Штепа
5. кніксен — кні́ксен (від нім. knicksen – робити реверанс, присідати) привітання дівчини з присіданням.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. кніксен — РЕВЕРА́НС (шанобливий уклін), КНІ́КСЕН, КНІКС заст. Фесенко скочив з фаетона, зробив граціозний не поклін, а якийсь реверанс до усієї компанії загалом (І.  Словник синонімів української мови
7. кніксен — Кні́ксен, -на; -ксени, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. кніксен — КНІ́КСЕН, у, ч., заст. Реверанс. — Ти так манірно вклоняєшся, наче наші панни, роблячи свій витончений кніксен (Кол., Терен.., 1959, 70).  Словник української мови в 11 томах