Значення в інших словниках
-
когутячий —
когу́тячий прикметник діал.
Орфографічний словник української мови
-
когутячий —
-а, -е, діал. Прикм. до когут 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
когутячий —
КОГУ́ТЯЧИЙ, а, е, діал. Прикм. до ко́гу́т 1. В тій хвилі явився обік нього гарний паничик у шапочці з когутячим пером (І. Франко); У високих шапках з когутячим пір'ям, з чорними вусами, вони [жандарми] могли налякати своїм виглядом (А.
Словник української мови у 20 томах
-
когутячий —
КОГУ́ТЯЧИЙ, а, е, діал. Прикм. до ко́гу́т 1. В тій хвилі явився обік нього гарний паничик у шапочці з когутячим пером (Фр., II, 1950, 122); У високих шапках з когутячим пір’ям, з чорними вусами, вони [жандарми] могли налякати своїм виглядом (Турч., Зорі.., 1950, 16).
Словник української мови в 11 томах
-
когутячий —
Когутячий, -а, -е Пѣтушій. Желех.
Словник української мови Грінченка