Значення в інших словниках
-
козаччина —
коза́ччина іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
козаччина —
[козач:иена] -ние, д. і м. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
козаччина —
-и, ж. Доба в історії України (друга половина 15-18 ст.), коли козаки вели визвольну боротьбу проти шляхетської Польщі й турецько-татарських загарбників.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
козаччина —
КОЗА́ЧЧИНА, и, ж. Доба в історії України (друга половина XV–XVIII ст.), коли козаки вели визвольну боротьбу проти шляхетської Польщі й турецько-татарських загарбників. – Велике містечко [Опішня] і давнє... Ще за козаччини воно славилося...
Словник української мови у 20 томах
-
козаччина —
КОЗА́ЧЧИНА, и, ж. Доба в історії України (друга половина XV-XVIII ст.), коли козаки вели визвольну боротьбу проти шляхетської Польщі й турецько-татарських загарбників.
Словник української мови в 11 томах
-
козаччина —
Козаччина, -ни ж. Казатчина. Хто не пізнав би тут потомків старого Запорожжя, старої козаччини, одягнутої в мундири. Левиц. І. 258.
Словник української мови Грінченка