козаччина
КОЗА́ЧЧИНА, и, ж.
Доба в історії України (друга половина XV–XVIII ст.), коли козаки вели визвольну боротьбу проти шляхетської Польщі й турецько-татарських загарбників.
– Велике містечко [Опішня] і давнє... Ще за козаччини воно славилося... (Панас Мирний);
Тільки “чорні могили”, ці велетні степові, ці єдині свідки давньої бувальщини, славної козаччини, тільки-тільки що мріють (Л. Яновська);
Вона відвідувала лекції в університеті і залюбки розповідала потім сестричкам про козаччину та Хмельниччину (М. Олійник);
Давно-давно, ще за козаччини, повертаючись із турецького походу, стояли біля нашого села у долині кошем запорожці (В. Нестайко).
Словник української мови (СУМ-20)