колонада —
колона́да іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
колонада —
-и, ж. Ряд колон (у 1 знач.), які підтримують загальне перекриття.
Великий тлумачний словник сучасної мови
колонада —
КОЛОНА́ДА, и, ж. Ряд колон (у 1 знач.), які підтримують загальне перекриття. Найвищу точку горба, порослого кущами повзучої берези та карликовими сосонками, займала невелика кругла колонада з дахом (М.
Словник української мови у 20 томах
колонада —
колона́да (франц. colonnade) архіт. ряд колон, об’єднаних загальним перекриттям.
Словник іншомовних слів Мельничука
колонада —
КОЛОНА́ДА, и, ж. Ряд колон (у 1 знач.), які підтримують загальне перекриття. Їй будувалися просторі храми З важкими колонадами (Л. Укр., І, 1951, 422); На мить з’явилася широка і простора міська площа з високою колонадою театру (Собко, Нам спокій.., 1959, 8).
Словник української мови в 11 томах
колонада —
(фр.) Ряд колон, розташованих по прямій чи кривій лінії та об'єднаних антаблементом або арками.
Архітектура і монументальне мистецтво