колонада

КОЛОНА́ДА, и, ж. Ряд колон (у 1 знач.), які підтримують загальне перекриття.

Їй будувалися просторі храми З важкими колонадами (Л. Укр., І, 1951, 422);

На мить з’явилася широка і простора міська площа з високою колонадою театру (Собко, Нам спокій.., 1959, 8).

Значення в інших словниках

1. колонада — колона́да іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. колонада — -и, ж. Ряд колон (у 1 знач.), які підтримують загальне перекриття.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. колонада — КОЛОНА́ДА, и, ж. Ряд колон (у 1 знач.), які підтримують загальне перекриття. Найвищу точку горба, порослого кущами повзучої берези та карликовими сосонками, займала невелика кругла колонада з дахом (М.  Словник української мови у 20 томах
4. колонада — колона́да (франц. colonnade) архіт. ряд колон, об’єднаних загальним перекриттям.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. колонада — Колона́да, -ди; -на́ди, -на́д  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. колонада — (фр.) Ряд колон, розташованих по прямій чи кривій лінії та об'єднаних антаблементом або арками.  Архітектура і монументальне мистецтво