колядування —
колядува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
колядування —
-я, с. Дія за знач. колядувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
колядування —
КОЛЯДУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. колядува́ти. Після Святого вечора починалися нові радощі – колядування (Є. Кравченко); Ні одне весілля, ні одні танці, ні одне колядування не обходилось без неї [Христі] (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
колядування —
КОЛЯДУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. колядува́ти. Після святого вечора починалися нові радощі — колядування (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 57); Ні одне весілля, ні одні танці, ні одне колядування не обходилось без неї (Стельмах, І, 1962, 153).
Словник української мови в 11 томах
колядування —
Колядува́ння, -ня с. Пѣніе колядок въ рождественскій вечеръ (25 декабря).
Словник української мови Грінченка