колядування
КОЛЯДУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. колядува́ти.
Після Святого вечора починалися нові радощі – колядування (Є. Кравченко);
Ні одне весілля, ні одні танці, ні одне колядування не обходилось без неї [Христі] (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)