Словник української мови у 20 томах

колядування

КОЛЯДУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. колядува́ти.

Після Святого вечора починалися нові радощі – колядування (Є. Кравченко);

Ні одне весілля, ні одні танці, ні одне колядування не обходилось без неї [Христі] (М. Стельмах).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. колядування — колядува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. колядування — -я, с. Дія за знач. колядувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колядування — Колядува́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. колядування — КОЛЯДУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. колядува́ти. Після святого вечора починалися нові радощі — колядування (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 57); Ні одне весілля, ні одні танці, ні одне колядування не обходилось без неї (Стельмах, І, 1962, 153).  Словник української мови в 11 томах
  5. колядування — Колядува́ння, -ня с. Пѣніе колядок въ рождественскій вечеръ (25 декабря).  Словник української мови Грінченка