1. Словник української мови у 20 томах

колядування

КОЛЯДУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. колядува́ти.

Після Святого вечора починалися нові радощі – колядування (Є. Кравченко);

Ні одне весілля, ні одні танці, ні одне колядування не обходилось без неї [Христі] (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колядування — колядува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. колядування — -я, с. Дія за знач. колядувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колядування — Колядува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. колядування — КОЛЯДУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. колядува́ти. Після святого вечора починалися нові радощі — колядування (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 57); Ні одне весілля, ні одні танці, ні одне колядування не обходилось без неї (Стельмах, І, 1962, 153). Словник української мови в 11 томах
  5. колядування — Колядува́ння, -ня с. Пѣніе колядок въ рождественскій вечеръ (25 декабря). Словник української мови Грінченка