1. Словник української мови у 20 томах

колядувати

КОЛЯДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

Співати колядки, брати участь в обряді, пов'язаному з виконанням цих пісень.

– Благословіть колядувати! – крикнула Горпина, зазираючи у вікно (Панас Мирний);

Заховавшись у природній фортеці міста, козаки дозволили собі домашню розкіш – пішли колядувати (Іван Ле);

Наближаються свята, і закортіло мені розказати нашій молоді, як то колись гуляли, колядували (Є. Кравченко);

Навіть Йосько з нами ходив і хоч не колядував, але пригравав на скрипці (Ю. Винничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колядувати — колядува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. колядувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Співати колядки, брати участь в обряді, пов'язаному з виконанням цих пісень. 2》 перен. Ходити з якою-небудь справою від одного до іншого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колядувати — колядува́ти 1. співати колядки (м, ср, ст) 2. ірон. довго, зазвичай, намарно чекати (перев. на господарів помешкання чи в умовленому місці зустрічі)(м, ср, ст): – І довго ти тут колядуєш? – спитала мене Янця. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. колядувати — Ую, -уєш, недок. Випрошувати. Треба десь цукру колядувати, бо не буде з чим пити чай. Словник сучасного українського сленгу
  5. колядувати — (-ую, -уєш) Словник жарґонної лексики української мови
  6. колядувати — Колядува́ти, -ду́ю, -ду́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. колядувати — КОЛЯДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Співати колядки, брати участь в обряді, пов’язаному з виконанням цих пісень. — Благословіть колядувати!... Словник української мови в 11 томах
  8. колядувати — Колядува́ти, -ду́ю, -єш гл. Ходить по хатамъ и пѣть колядки. Збіраюсъ колядувати, як вже й щедрувати пора. Ном. № 512. Словник української мови Грінченка