1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

колядувати

колядува́ти 1. співати колядки (м, ср, ст)

2. ірон. довго, зазвичай, намарно чекати (перев. на господарів помешкання чи в умовленому місці зустрічі)(м, ср, ст): – І довго ти тут колядуєш? – спитала мене Янця. – Та вже зо дві години (Авторка); В камері панувала безжурна, навіть весела атмосфера, хлопці знали, що їм тут не довго колядувати, коли їх так багато наперли на Лонцького, де й поміщувалась тоді Головна команда польської поліції (Керницький)

◊ колядува́ти попід ві́кна довго, зазвичай, намарно чекати на господарів перед входом до їхнього помешкання (ср)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колядувати — колядува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. колядувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Співати колядки, брати участь в обряді, пов'язаному з виконанням цих пісень. 2》 перен. Ходити з якою-небудь справою від одного до іншого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колядувати — КОЛЯДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Співати колядки, брати участь в обряді, пов'язаному з виконанням цих пісень. – Благословіть колядувати!... Словник української мови у 20 томах
  4. колядувати — Ую, -уєш, недок. Випрошувати. Треба десь цукру колядувати, бо не буде з чим пити чай. Словник сучасного українського сленгу
  5. колядувати — (-ую, -уєш) Словник жарґонної лексики української мови
  6. колядувати — Колядува́ти, -ду́ю, -ду́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. колядувати — КОЛЯДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Співати колядки, брати участь в обряді, пов’язаному з виконанням цих пісень. — Благословіть колядувати!... Словник української мови в 11 томах
  8. колядувати — Колядува́ти, -ду́ю, -єш гл. Ходить по хатамъ и пѣть колядки. Збіраюсъ колядувати, як вже й щедрувати пора. Ном. № 512. Словник української мови Грінченка