конар

Ко́нар, -ра; -нарі, -рів (гілляка)

Значення в інших словниках

1. конар — Кона́р: Ко́нар: — Галузь [XVIII] В другій генерації потомство ділиться на два конарі [XVIII] — гілка [20;VI] — гілляка [17;46-1;XI] — гілляка, що росте від стовбура [46-2] — груба гілка [2] — груба гілка...  Словник з творів Івана Франка
2. конар — кона́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. конар — див. гілка  Словник синонімів Вусика
4. конар — КОНА́Р див. кона́ри.  Словник української мови у 20 томах
5. конар — ГІЛЛЯ́КА (великий відросток від стовбура дерева), ГІЛЛЯ́, ГАЛУ́ЗА, СУК, КОНА́Р перев. мн., діал. Стовбур.. був низький, і перша гілляка відходила од нього за півтора метри від ґрунту (І.  Словник синонімів української мови
6. конар — КОНА́Р див. кона́ри.  Словник української мови в 11 томах