Значення в інших словниках
-
конар —
Кона́р: Ко́нар: — Галузь [XVIII] В другій генерації потомство ділиться на два конарі [XVIII] — гілка [20;VI] — гілляка [17;46-1;XI] — гілляка, що росте від стовбура [46-2] — груба гілка [2] — груба гілка...
Словник з творів Івана Франка
-
конар —
кона́р іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
конар —
див. гілка
Словник синонімів Вусика
-
конар —
КОНА́Р див. кона́ри.
Словник української мови у 20 томах
-
конар —
ГІЛЛЯ́КА (великий відросток від стовбура дерева), ГІЛЛЯ́, ГАЛУ́ЗА, СУК, КОНА́Р перев. мн., діал. Стовбур.. був низький, і перша гілляка відходила од нього за півтора метри від ґрунту (І.
Словник синонімів української мови
-
конар —
Ко́нар, -ра; -нарі, -рів (гілляка)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)