1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

конар

Ко́нар, -ра; -нарі, -рів (гілляка)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конар — Кона́р: Ко́нар: — Галузь [XVIII] В другій генерації потомство ділиться на два конарі [XVIII] — гілка [20;VI] — гілляка [17;46-1;XI] — гілляка, що росте від стовбура [46-2] — груба гілка [2] — груба гілка... Словник з творів Івана Франка
  2. конар — кона́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. конар — див. гілка Словник синонімів Вусика
  4. конар — КОНА́Р див. кона́ри. Словник української мови у 20 томах
  5. конар — ГІЛЛЯ́КА (великий відросток від стовбура дерева), ГІЛЛЯ́, ГАЛУ́ЗА, СУК, КОНА́Р перев. мн., діал. Стовбур.. був низький, і перша гілляка відходила од нього за півтора метри від ґрунту (І. Словник синонімів української мови
  6. конар — КОНА́Р див. кона́ри. Словник української мови в 11 томах