1. Словник синонімів української мови

конар

ГІЛЛЯ́КА (великий відросток від стовбура дерева), ГІЛЛЯ́, ГАЛУ́ЗА, СУК, КОНА́Р перев. мн., діал. Стовбур.. був низький, і перша гілляка відходила од нього за півтора метри від ґрунту (І. Сенченко); Загинув ти, — взяла своє недоля, — мов одірвалась вітка від гіллі (П. Грабовський); Він не варт сухої галузи, аби го (його) на ній завісити (прислів'я); З сука на сук стрибає, свище бурундук (І. Гончаренко); Крім шуму бурі, що термосила могутніми конарами дуба, не чути було нічого (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конар — Кона́р: Ко́нар: — Галузь [XVIII] В другій генерації потомство ділиться на два конарі [XVIII] — гілка [20;VI] — гілляка [17;46-1;XI] — гілляка, що росте від стовбура [46-2] — груба гілка [2] — груба гілка... Словник з творів Івана Франка
  2. конар — кона́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. конар — див. гілка Словник синонімів Вусика
  4. конар — КОНА́Р див. кона́ри. Словник української мови у 20 томах
  5. конар — Ко́нар, -ра; -нарі, -рів (гілляка) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. конар — КОНА́Р див. кона́ри. Словник української мови в 11 томах