консерваторія —
консервато́рія іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
консерваторія —
-ї, ж. Вищий музичний навчальний заклад.
Великий тлумачний словник сучасної мови
консерваторія —
(іт. conservatorio, від лат. conservo — охороняти, зберігати) — в Італії XVI ст. заклад на кшалт інтернату, де діти — сироти навчались ремесел, а також музики з метою підготовки співаків для церковних хорів.
Словник-довідник музичних термінів
консерваторія —
КОНСЕРВАТО́РІЯ, ї, ж. Вищий музичний навчальний заклад. – Я, Льольо, не скінчила консерваторії – і я не передам тонких нюансів моєї симфонії (М.
Словник української мови у 20 томах
консерваторія —
син. конса, консерва.
Словник жарґонної лексики української мови
консерваторія —
консервато́рія (італ. conservatorio, спочатку – притулок, від лат. conservo – зберігаю) вищий музичний навчальний заклад.
Словник іншомовних слів Мельничука
консерваторія —
КОНСЕРВАТО́РІЯ, ї, ж. Вищий музичний навчальний заклад. Антося радила Ваті їхати до Києва і вчитись в консерваторії (Н.-Лев., IV, 1956, 185); Її мрією було дістатися де-небудь в консерваторію, студіювати музику (Коб.
Словник української мови в 11 томах
консерваторія —
(італ. — збереження) Споруда навчального закладу, де отримують вищу освіту музиканти. Відзначається специфічним розплануванням, поєднанням класів для індивідуальних занять і залів для концертних виступів.
Архітектура і монументальне мистецтво