консерваторія
КОНСЕРВАТО́РІЯ, ї, ж. Вищий музичний навчальний заклад.
Антося радила Ваті їхати до Києва і вчитись в консерваторії (Н.-Лев., IV, 1956, 185);
Її мрією було дістатися де-небудь в консерваторію, студіювати музику (Коб., III, 1956, 301);
Скінчивши в 1869 році консерваторію, Лисенко оселюється на постійне життя в Києві (Іст. укр. музики, 1922, 206).
Словник української мови (СУМ-11)