контрфорс —
контрфо́рс іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
контрфорс —
-у, ч. 1》 Вертикальний виступ стіни, що надає їй міцності та стійкості. 2》 Чавунна розпірка в ланках якірного ланцюга.
Великий тлумачний словник сучасної мови
контрфорс —
(< франц. contreforce — протидіюча сила), -у, ч. 1. архт. Вертикальний виступ стіни, що сприяє її стійкості; поширений у готичній архітектурі. 2. Чавунна розпірка в ланках якірного ланцюга, яка перешкоджає їхньому стисненню. ...
Словник поетичної мови Василя Стуса
контрфорс —
КОНТРФО́РС, у, ч., архт. Вертикальний виступ стіни, що надає їй міцності та стійкості. Контрфорси будували ще давні римляни, але майже виключно для підпирання кам'яної оболонки платформ, побудованих на схилі пагорбів (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
контрфорс —
контрфо́рс (від франц. contre-force – протидіюча сила) 1. Вертикальний виступ стіни, призначений для збільшення її міцності і стійкості; поширений в готичній архітектурі. 2. Чавунна розпірка в ланках якірного ланцюга.
Словник іншомовних слів Мельничука
контрфорс —
Вертикальне укріплення зовнішньої стіни будівлі у формі виступаючої клином частини муру (часто ступінчастої і увінчаної башточкою); типове для ґотичної архітектури.
Універсальний словник-енциклопедія
контрфорс —
КОНТРФО́РС, у, ч. Вертикальний виступ стіни, що надає їй міцності та стійкості. Ззаду до веж.. тулилося присадкувате приміщення собору, підтримуване химерним плетивом контрфорсів (Загреб., Європа 45, 1959, 344).
Словник української мови в 11 томах
контрфорс —
(фр., англ. — протидіюча сила) Підпірний вертикальний виступ стіни або масивний стовп, що плавно або уступами розширяється донизу. Він посилює стійкість прилеглої стіни або протидіє похило спрямованим зусиллям, наприклад, розпору склепіння.
Архітектура і монументальне мистецтво