контрфорс

КОНТРФО́РС, у, ч. Вертикальний виступ стіни, що надає їй міцності та стійкості.

Ззаду до веж.. тулилося присадкувате приміщення собору, підтримуване химерним плетивом контрфорсів (Загреб., Європа 45, 1959, 344).

Значення в інших словниках

1. контрфорс — контрфо́рс іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. контрфорс — -у, ч. 1》 Вертикальний виступ стіни, що надає їй міцності та стійкості. 2》 Чавунна розпірка в ланках якірного ланцюга.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. контрфорс — Підпора  Словник чужослів Павло Штепа
4. контрфорс — (< франц. contreforce — протидіюча сила), -у, ч. 1. архт. Вертикальний виступ стіни, що сприяє її стійкості; поширений у готичній архітектурі. 2. Чавунна розпірка в ланках якірного ланцюга, яка перешкоджає їхньому стисненню. ...  Словник поетичної мови Василя Стуса
5. контрфорс — КОНТРФО́РС, у, ч., архт. Вертикальний виступ стіни, що надає їй міцності та стійкості. Контрфорси будували ще давні римляни, але майже виключно для підпирання кам'яної оболонки платформ, побудованих на схилі пагорбів (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
6. контрфорс — контрфо́рс (від франц. contre-force – протидіюча сила) 1. Вертикальний виступ стіни, призначений для збільшення її міцності і стійкості; поширений в готичній архітектурі. 2. Чавунна розпірка в ланках якірного ланцюга.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. контрфорс — Вертикальне укріплення зовнішньої стіни будівлі у формі виступаючої клином частини муру (часто ступінчастої і увінчаної башточкою); типове для ґотичної архітектури.  Універсальний словник-енциклопедія
8. контрфорс — Контрфо́рс, -су; -фо́рси, -сів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. контрфорс — (фр., англ. — протидіюча сила) Підпірний вертикальний виступ стіни або масивний стовп, що плавно або уступами розширяється донизу. Він посилює стійкість прилеглої стіни або протидіє похило спрямованим зусиллям, наприклад, розпору склепіння.  Архітектура і монументальне мистецтво