концентрувати —
концентрува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
концентрувати —
Скупчувати, зосереджувати, жм. копичити, о. збирати в кулак; (сили) консолідувати; (рідину) ХЕМ. насичувати, згущувати.
Словник синонімів Караванського
концентрувати —
-ую, -уєш, недок., перех. 1》 Збирати, скупчувати, зосереджувати кого-, що-небудь в одному місці. || перен. Зосереджувати на чому-небудь, спрямовувати на щось. 2》 хім. Насичувати, згущувати який-небудь розчин, видаляючи з нього частину розчинника. 3》 гірн.
Великий тлумачний словник сучасної мови
концентрувати —
КОНЦЕНТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. що. Збирати, скупчувати, зосереджувати що-небудь в одному місці. Двигуни кожної машини працювали майже безшумно, але відлуння концентрувало в собі всі звуки (М.
Словник української мови у 20 томах
концентрувати —
концентрува́ти (від кон... і лат. centrum – середина) 1. Збирати в одному місці. 2. Згущувати (напр., К. розчин). 3. Збагачувати (руду).
Словник іншомовних слів Мельничука
концентрувати —
ЗБИРА́ТИ (когось, щось в одному місці), СКУ́ПЧУВАТИ, КУ́ПЧИТИ розм., СКУ́ПЛЮВАТИ розм., ЗГРОМА́ДЖУВАТИ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИ, КОНЦЕНТРУВА́ТИ, СТЯГА́ТИ, СТЯ́ГУВАТИ рідше, ПІДТЯГА́ТИ, ПІДТЯ́ГУВАТИ (у великій кількості); ЗГАНЯ́ТИ, ЗГО́НИТИ, НАГАНЯ́ТИ...
Словник синонімів української мови
концентрувати —
КОНЦЕНТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Збирати, скупчувати, зосереджувати кого-, що-небудь в одному місці. Вони на власні очі бачили, як ворог концентрує ешелони боєприпасів і танкові з’єднання (Ле, Право.., 1957, 120); // перен.
Словник української мови в 11 томах