коняр —
коня́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
коняр —
-а, ч. Фахівець із конярства; той, хто займається конярством.
Великий тлумачний словник сучасної мови
коняр —
КОНЯ́Р, а́, ч. Фахівець із конярства; той, хто займається конярством. Найвеселіший народ конярі, або, як їх ще називають, стадарі. Се аристократи полонини. От кому добре! (Г. Хоткевич); Предки мої славилися як видатні конярі.
Словник української мови у 20 томах
коняр —
КОНЯ́Р, а́, ч. Фахівець із конярства; той, хто займається конярством. Відповідно до запитів епохи конярі.. поставили за мету вивести швидких на рисі, сильних і нарядних упряжних коней (Конярство, 1957, 46)...
Словник української мови в 11 томах
коняр —
Коня́р, -ра́ м. Конюхъ; пастухъ лошадей. Радом. у. Вх. Уг. 246.
Словник української мови Грінченка