кооператор

Коопера́тор, -ра; -тори, -рів

Значення в інших словниках

1. кооператор — коопера́тор іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. кооператор — -а, ч. Той, хто працює в галузі кооперації (у 2, 3 знач.); працівник кооперативу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кооператор — КООПЕРА́ТОР, а, ч. Той, хто працює в галузі кооперації (у 2, 3 знач.); є членом кооперативу. Фабричні робітники, учителі, кооператори, студенти, прикащики [прикажчики], урядовці, всі гуртувались національно...  Словник української мови у 20 томах
4. кооператор — КООПЕРА́ТОР, а, ч. Той, хто працює в галузі кооперації (у 2, 3 знач.); працівник кооперативу. Технікум готував кооператорів: крамознавців та бухгалтерів (С. Ол.  Словник української мови в 11 томах