координувати —
КООРДИНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. Здійснювати координацію (у 2 знач.); погоджувати (у 2 знач.). Сергій Ряжанка працював, як віл .. Віддавав розпорядження колекторам, координував їхні пошуки (І.
Словник української мови у 20 томах
координувати —
УЗГО́ДИТИ (встановити відповідність між чим-небудь), ПОГО́ДИТИ, СКООРДИНУВА́ТИ, ПІДІГНА́ТИ. — Недок.: узго́джувати, пого́джувати, координува́ти, підганя́ти.
Словник синонімів української мови
координувати —
КООРДИНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Здійснювати координацію; погоджувати. Академія наук УРСР координує дослідження з проблем природничих і суспільних наук, які здійснюють у республіці вузи і галузеві науково-дослідні установи (Ком. Укр.
Словник української мови в 11 томах