коронувати

Коронува́ти, -ну́ю, -ну́єш, -ну́є

Значення в інших словниках

1. коронувати — коронува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. коронувати — (монарха) вінчати, р. інавґурувати; (на посаду) Ж. висвячувати.  Словник синонімів Караванського
3. коронувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Вінчати кого-небудь на царювання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. коронувати — КОРОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого. Здійснювати коронацію; робити монархом. Оповістили, що король буде коронувати Цецилію другого дня в соборі Святого Яна (І. Нечуй-Левицький); Оттон І пише папі Іоанну XІІ, що він ..  Словник української мови у 20 томах
5. коронувати — КОРОНУВА́ТИ, ВІНЧА́ТИ заст. Оповістили, що король буде коронувати Цецілію другого дня в соборі святого Яна (І. Нечуй-Левицький); Ми тебе на державу вінчали (Леся Українка).  Словник синонімів української мови
6. коронувати — КОРОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Вінчати кого-небудь на царювання. *Образно. Ролі розподілили, на суфлера урочисто коронували.. білявого комсомольця Івася Литвиненка (Кир., Вибр., 1960, 218).  Словник української мови в 11 томах
7. коронувати — Коронува́ти, -ну́ю, -єш гл. 1) Короновать. Желех. 2) Принимать новаго члена въ общество парубків. см. коронування 2.  Словник української мови Грінченка