космополіт —
космополі́т іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
космополіт —
-а, ч. 1》 Прибічник космополітизму. 2》 спец. Рослини й тварини, поширені в усіх частинах земної кулі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
космополіт —
Світянець, безбатченко, гуляйсвіт
Словник чужослів Павло Штепа
космополіт —
КОСМОПОЛІ́Т, а, ч. 1. Прибічник космополітизму (у 1 знач.). Таку стару історичну пам'ятку та дзюбаками, та ломами, та в багно? Зрадники! Нігілісти! Космополіти! (І. Франко); Космополіти .. заперечували самобутність української мови (М.
Словник української мови у 20 томах
космополіт —
космополі́т (від грец. κοσμοπολίτης – громадянин світу) 1. Прихильник космополітизму. Людина, позбавлена почуття патріотизму, відірвана від інтересів своєї батьківщини, чужа своєму народові. 2. біол. Рослина й тварина, поширені в усіх частинах земної кулі.
Словник іншомовних слів Мельничука
космополіт —
КОСМОПОЛІ́Т, а, ч. 1. Прибічник космополітизму. Таку стару історичну пам’ятку та дзюбаками, та ломами, та в багно? Зрадники! Нігілісти! Космополіти! (Фр., III, 1950, 116); Космополіти..
Словник української мови в 11 томах
космополіт —
рос. космополит людина нізвідки, позбавлена почуття патріотизму, байдужа до інтересів батьківщини.
Eкономічна енциклопедія