космополіт

космополі́т

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. космополіт — -а, ч. 1》 Прибічник космополітизму. 2》 спец. Рослини й тварини, поширені в усіх частинах земної кулі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. космополіт — Світянець, безбатченко, гуляйсвіт  Словник чужослів Павло Штепа
3. космополіт — КОСМОПОЛІ́Т, а, ч. 1. Прибічник космополітизму (у 1 знач.). Таку стару історичну пам'ятку та дзюбаками, та ломами, та в багно? Зрадники! Нігілісти! Космополіти! (І. Франко); Космополіти .. заперечували самобутність української мови (М.  Словник української мови у 20 томах
4. космополіт — космополі́т (від грец. κοσμοπολίτης – громадянин світу) 1. Прихильник космополітизму. Людина, позбавлена почуття патріотизму, відірвана від інтересів своєї батьківщини, чужа своєму народові. 2. біол. Рослина й тварина, поширені в усіх частинах земної кулі.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. космополіт — Космополі́т, -та; -лі́ти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. космополіт — КОСМОПОЛІ́Т, а, ч. 1. Прибічник космополітизму. Таку стару історичну пам’ятку та дзюбаками, та ломами, та в багно? Зрадники! Нігілісти! Космополіти! (Фр., III, 1950, 116); Космополіти..  Словник української мови в 11 томах
7. космополіт — рос. космополит людина нізвідки, позбавлена почуття патріотизму, байдужа до інтересів батьківщини.  Eкономічна енциклопедія