косогір

Косогі́р, -го́ру; -го́ри, -рів

Значення в інших словниках

1. косогір — косогі́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. косогір — -гору, ч. Схил гори, горба тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. косогір — КОСОГІ́Р, го́ру, ч. Схил гори, горба і т. ін. Село стояло на косогорі, то все видно, як на тарілці (А. Свидницький); Старі дуби на косогорі Шумлять під вітром навісним (А. Малишко); Почалося Залiсся.  Словник української мови у 20 томах
4. косогір — КОСОГІ́Р, го́ру, ч. Схил гори, горба тощо. Село стояло на косогорі, то все видно, як на тарілці (Свидн., Люборацькі, 1955, 5); Старі дуби на косогорі Шумлять під вітром навісним (Мал., Любов, 1946, 44).  Словник української мови в 11 томах
5. косогір — Косогір, -го́ру м. Косогоръ. Горілка так і потекла з комір по косогору. ЗОЮР. I. 255.  Словник української мови Грінченка