костьол —
костьо́л іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
костьол —
[кос'т'ол] = костел -лу, м. (ў) -л'і, мн. -лие, -л'іў
Орфоепічний словник української мови
костьол —
костел, -у, ч. Римсько-католицький храм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
костьол —
Церква (польська)
Словник чужослів Павло Штепа
костьол —
КОСТЬО́Л див. косте́л.
Словник української мови у 20 томах
костьол —
Католицький храм, церква
Словник застарілих та маловживаних слів
костьол —
костьо́л (польс. kosciol – церква, dід лат. castellum – укріплення) католицький храм.
Словник іншомовних слів Мельничука
костьол —
КОСТЬО́Л, КОСТЕ́Л, у, ч. Римсько-католицький храм. Вона [церква] була вже повернута панством на костел (Стар., Облога.., 1961, 5); Кальварійський костел увесь горів у рожевім світлі (Фр.
Словник української мови в 11 томах
костьол —
Костьо́л, -лу м. = костел. Бачте, у Вільшаній у костьолі... у титаря. Шевч. 140.
Словник української мови Грінченка