костьол
КОСТЬО́Л, КОСТЕ́Л, у, ч. Римсько-католицький храм.
Вона [церква] була вже повернута панством на костел (Стар., Облога.., 1961, 5);
Кальварійський костел увесь горів у рожевім світлі (Фр., IV, 1950, 268);
Вона так часто пробуває в костьолі, що коли я стрічаю її потому, у мене в вухах гудуть органи (Коцюб., II, 1955, 265);
За мигтючими озерами біліло якесь село з високою гранчастою баштою костьолу (Гончар, III, 1959, 446).
Словник української мови (СУМ-11)