костьол Костьо́л, -лу м. = костел. Бачте, у Вільшаній у костьолі... у титаря. Шевч. 140. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках костьол — костьо́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови костьол — [кос'т'ол] = костел -лу, м. (ў) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови костьол — костел, -у, ч. Римсько-католицький храм. Великий тлумачний словник сучасної мови костьол — Церква (польська) Словник чужослів Павло Штепа костьол — КОСТЬО́Л див. косте́л. Словник української мови у 20 томах костьол — Католицький храм, церква Словник застарілих та маловживаних слів костьол — костьо́л (польс. kosciol – церква, dід лат. castellum – укріплення) католицький храм. Словник іншомовних слів Мельничука костьол — Костьо́л, -тьо́лу; -тьо́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.) костьол — КОСТЬО́Л, КОСТЕ́Л, у, ч. Римсько-католицький храм. Вона [церква] була вже повернута панством на костел (Стар., Облога.., 1961, 5); Кальварійський костел увесь горів у рожевім світлі (Фр. Словник української мови в 11 томах