котитися —
коти́тися 1 дієслово недоконаного виду пересуватися коти́тися 2 дієслово недоконаного виду народжувати малят — про деяких тварин
Орфографічний словник української мови
котитися —
[котитиес'а] коучус'а, котиес':а, котиец':а, кот'ац':а; нак. котис'а, коут'іц':а
Орфоепічний словник української мови
котитися —
I кочуся, котишся, недок. 1》 чим і без додатка. Обертаючись, пересуватися в певному напрямі. || Їхати, переміщатися (про віз, автомобіль і т. ін.). || перен., розм. Іти, пересуватися (про юрбу). Хоч котися — а) пусто; б) рівний, гладенький.
Великий тлумачний словник сучасної мови
котитися —
КОТИ́ТИСЯ¹, кочу́ся, ко́тишся, недок. 1. Обертаючись, пересуватися в певному напрямі. Давай [Оксана] матері брехати, буцімто Домахи не застала та, йдучи назад, побачила відьму, що клубом котилася (Г. Квітка-Основ'яненко); То не бочка котиться..
Словник української мови у 20 томах
котитися —
(аж) ми́ло па́дає ((клубка́ми) ко́титься, лети́ть і т. ін.) з кого. Хтось дуже стомився, заморився від важкої роботи, великого напруження і т. ін. — Куди така робота годиться? Поглянь: з тебе он уже мило падає. Ні, хлопці, так далі не піде (Д.
Фразеологічний словник української мови
котитися —
Ї́ХАТИ (про засоби пересування — рухатися в якомусь напрямі), ІТИ́ (ЙТИ), КОТИ́ТИСЯ, КОТИ́ТИ розм. (про автомобіль, віз); МЧА́ТИ, МЧА́ТИСЯ, ЛЕТІ́ТИ, НЕСТИ́СЯ, БІ́ГТИ розм., ГНА́ТИ розм. (швидко); ТЯГТИ́СЯ (ТЯГНУ́ТИСЯ) розм., ПЛЕСТИ́СЯ розм.
Словник синонімів української мови
котитися —
КОТИ́ТИСЯ¹, кочу́ся, ко́тишся, недок. 1. чим і без додатка. Обертаючись, пересуватися в певному напрямі. Давай [Оксана] матері брехати, буцімто Домахи не застала та, йдучи назад, побачила відьму, що клубом котилася (Кв.-Осн.
Словник української мови в 11 томах
котитися —
Коти́тися, -чу́ся, -тишся гл. 1) Катиться. І по сей бік гора, і по той бік гора, а між тими крутими горами котилась зоря. Мет. Піт з його котиться. 2) Раждать (о кошкѣ, овцѣ и зайцѣ). Кішка, то вже звір і навіть не несеться, а котиться. Левиц. Пов.
Словник української мови Грінченка