котитися
коти́тися
I кочуся, котишся, недок.
1》 чим і без додатка. Обертаючись, пересуватися в певному напрямі.
|| Їхати, переміщатися (про віз, автомобіль і т. ін.).
|| перен., розм. Іти, пересуватися (про юрбу).
Хоч котися — а) пусто; б) рівний, гладенький.
2》 Рухатися силою течії, вітру тощо.
|| перен., розм. Поширюватися в просторі (про звуки, запахи тощо).
|| перен., розм. Поширюватися, ставати відомим (про чутки, вістки тощо).
3》 розм. Рухатися небосхилом (про небесні світила).
4》 Спадати краплями додолу (про сльози, піт і т. ін.).
Слина (слинка) котиться — дуже хочеться їсти, пити.
II котиться, недок.
Народжувати малят (про котів, овець та деяких інших тварин).
Великий тлумачний словник сучасної української мови