1. Великий тлумачний словник сучасної мови

котитися

коти́тися

I кочуся, котишся, недок.

1》 чим і без додатка. Обертаючись, пересуватися в певному напрямі.

|| Їхати, переміщатися (про віз, автомобіль і т. ін.).

|| перен., розм. Іти, пересуватися (про юрбу).

Хоч котися — а) пусто; б) рівний, гладенький.

2》 Рухатися силою течії, вітру тощо.

|| перен., розм. Поширюватися в просторі (про звуки, запахи тощо).

|| перен., розм. Поширюватися, ставати відомим (про чутки, вістки тощо).

3》 розм. Рухатися небосхилом (про небесні світила).

4》 Спадати краплями додолу (про сльози, піт і т. ін.).

Слина (слинка) котиться — дуже хочеться їсти, пити.

II котиться, недок.

Народжувати малят (про котів, овець та деяких інших тварин).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. котитися — коти́тися 1 дієслово недоконаного виду пересуватися коти́тися 2 дієслово недоконаного виду народжувати малят — про деяких тварин Орфографічний словник української мови
  2. котитися — Сунутися <�пересуватися> котом, котити; (вділ) скочуватися; (- віз) їхати; (- звуки) розлягатися, ширитися; (- зорі) падати; (- сльози) текти; (- туман) клуботатися; (- голови, в бою) летіти з пліч; (- котів) приводити кошенят, (- овець) ягнитися. Словник синонімів Караванського
  3. котитися — I веретенитися, вертітися, вертухатися, дзиглитися, качатися, перевертатися, перекочуватися, підкочуватися, розкочуватися, скочуватися Фразеологічні синоніми: котитися викрутасом; котитися викрутасами; котитися клубком; котитися клубочком... Словник синонімів Вусика
  4. котитися — [котитиес'а] коучус'а, котиес':а, котиец':а, кот'ац':а; нак. котис'а, коут'іц':а Орфоепічний словник української мови
  5. котитися — КОТИ́ТИСЯ¹, кочу́ся, ко́тишся, недок. 1. Обертаючись, пересуватися в певному напрямі. Давай [Оксана] матері брехати, буцімто Домахи не застала та, йдучи назад, побачила відьму, що клубом котилася (Г. Квітка-Основ'яненко); То не бочка котиться.. Словник української мови у 20 томах
  6. котитися — (аж) ми́ло па́дає ((клубка́ми) ко́титься, лети́ть і т. ін.) з кого. Хтось дуже стомився, заморився від важкої роботи, великого напруження і т. ін. — Куди така робота годиться? Поглянь: з тебе он уже мило падає. Ні, хлопці, так далі не піде (Д. Фразеологічний словник української мови
  7. котитися — Ї́ХАТИ (про засоби пересування — рухатися в якомусь напрямі), ІТИ́ (ЙТИ), КОТИ́ТИСЯ, КОТИ́ТИ розм. (про автомобіль, віз); МЧА́ТИ, МЧА́ТИСЯ, ЛЕТІ́ТИ, НЕСТИ́СЯ, БІ́ГТИ розм., ГНА́ТИ розм. (швидко); ТЯГТИ́СЯ (ТЯГНУ́ТИСЯ) розм., ПЛЕСТИ́СЯ розм. Словник синонімів української мови
  8. котитися — Коти́тися, кочу́ся, ко́тишся, -тяться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. котитися — КОТИ́ТИСЯ¹, кочу́ся, ко́тишся, недок. 1. чим і без додатка. Обертаючись, пересуватися в певному напрямі. Давай [Оксана] матері брехати, буцімто Домахи не застала та, йдучи назад, побачила відьму, що клубом котилася (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  10. котитися — Коти́тися, -чу́ся, -тишся гл. 1) Катиться. І по сей бік гора, і по той бік гора, а між тими крутими горами котилась зоря. Мет. Піт з його котиться. 2) Раждать (о кошкѣ, овцѣ и зайцѣ). Кішка, то вже звір і навіть не несеться, а котиться. Левиц. Пов. Словник української мови Грінченка