кретин —
-а, ч. 1》 Людина, що страждає кретинізмом (у 1 знач.); ідіот (у 1 знач.). 2》 лайл. Дурень, тупа, нікчемна людина; ідіот (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
кретин —
Придурок, прищелепок, бевзь, див. дурак, ідіот, недоумок, тугодум, безтолковий
Словник чужослів Павло Штепа
кретин —
КРЕТИ́Н, а, ч. 1. Хворий на кретинізм (у 1 знач.); ідіот (у 1 знач.). Кретини мають порушення функції щитоподібної залози й затримку фізичного і психічного розвитку (з наук.-попул. літ.). 2. лайл. Дурень, тупа, нікчемна людина; ідіот (у 2 знач.).
Словник української мови у 20 томах
кретин —
КРЕТИ́Н, а, ч. 1. Хворий на кретинізм (у 1 знач.); ідіот (у 1 знач.). На відміну від кретинів, у карликів.. пропорції тіла розвиваються нормально (Шк. гігієна, 1954, 100). 2. лайл. Дурень, тупа, нікчемна людина; ідіот (у 2 знач.).
Словник української мови в 11 томах