креси —
кре́си множинний іменник східні окраїни давньої Польщі, в т.ч. українські землі іст.
Орфографічний словник української мови
креси —
-ів, мн., іст. Окраїни давньої Польщі (перев. про українські землі). || У панській Польщі – східні окраїни – українські та білоруські землі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
креси —
(земля) окраїна, околиця
Словник чужослів Павло Штепа
креси —
КРЕ́СИ, ів, мн., 1. Найвіддаленіші від центру частини якої-небудь місцевості; околиця (див. око́лиця¹ 1, 3). – То дуже мудро, що ви .. козацтво ширите не лиш на східні, а на західні креси країни (Г.
Словник української мови у 20 томах
Креси —
(Kresy, окраїна) частина держави, яка міститься поблизу кордону; в Польщі в XVII-XVIII ст. під к. розумілася смуга прикордонних земель в пд.-сх. частині країни; в період поділу Польщі — район рос. анексії по р. Буг (на сх. від Кор. Пол.), також іноді пол. землі під прусським пануванням.
Універсальний словник-енциклопедія
креси —
КРЕ́СИ, крес, мн., іст. Окраїни давньої Польщі (звичайно про українські землі). Король пообіцяв козакам вчасно виплачувати утримання за службу на кресах (Тулуб, Людолови, І, 1957, 30); Шляхта подуріла від сваволі, живучи на кресах між козацтвом (Ле...
Словник української мови в 11 томах