креси
КРЕ́СИ, крес, мн., іст. Окраїни давньої Польщі (звичайно про українські землі).
Король пообіцяв козакам вчасно виплачувати утримання за службу на кресах (Тулуб, Людолови, І, 1957, 30);
Шляхта подуріла від сваволі, живучи на кресах між козацтвом (Ле, Наливайко, 1957, 153);
// У панській Польщі — східні окраїни — українські та білоруські землі.
А самі українські землі інакше не називалися як кресами Речі Посполитої (Цюпа, Україна.., 1960, 254).
Словник української мови (СУМ-11)