кришеник

Кри́шеник, -ка; -ники, -ків

Значення в інших словниках

1. кришеник — крише́ник іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. кришеник — -а, ч., розм. Відрізаний шматочок чого-небудь їстівного (перев. сала).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кришеник — КРИШЕ́НИК, а, ч., розм. Відрізаний шматочок чого-небудь їстівного (перев. сала). – Сальця ще є трохи: пошила спідницю людям, так дали кришеник (Ганна Барвінок); Не бачила [Одарка], якими кришениками сала наділив її економ (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. кришеник — ШМАТО́К (частина, відділена, відбита, відрізана тощо від чогось), ШМАТ, КУСО́К, ЦУРПА́ЛОК (ЦУРПА́ЛКА) (ЦУРУПА́ЛОК) розм., ШМАТИ́НА розм., КУ́СЕНЬ розм., КУС розм., КАВА́ЛОК розм., ШТУ́КА заст., ШКАМАТОК діал., КУСА́К діал., ЛУ́СТА діал.  Словник синонімів української мови
5. кришеник — КРИШЕ́НИК, а, ч., розм. Відрізаний шматочок чого-небудь їстівного (перев. сала). — Сальця ще є трохи: пошила спідницю людям, так дали кришеник (Барв., Опов.., 1902, 503); Не бачила [Одарка], якими кришениками сала наділив її економ (Л. Янов.  Словник української мови в 11 томах
6. кришеник — Кришеник, -ка м. Ломтикъ, кусокъ. Чи шматок хліба, чи кільце ковбаски, чи сала кришеник, то все так на столах перед ними й лежить. ЗОЮР. І. 306. Чортів кришеник. Бранное выраженіе. Ном. № 3563.  Словник української мови Грінченка