кріселко —
крісе́лко іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
кріселко —
-а, с. Зменш.-пестл. до крісло 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
кріселко —
КРІСЕ́ЛКО, а, с. Зменш.-пестл. до крі́сло 1, 2. Опустивсь Любораченко на кріселко, і сам не знає, що з ним діється (А. Свидницький); Скрізь без ладу розставлені старовинні меблі: стільці, кріселка, столи (С.
Словник української мови у 20 томах
кріселко —
КРІСЕ́ЛКО, а, с. Зменш.-пестл. до крі́сло 1, 2. Опустивсь Любораченко на кріселко, і сам не знає, що з ним діється (Свидн., Люборацькі, 1955, 177); Скрізь без ладу розставлені старовинні меблі: стільці, кріселка, столи (Вас.
Словник української мови в 11 томах
кріселко —
Кріселко, -ка и крісельце, -ця с. ум. отъ крісло.
Словник української мови Грінченка