купальниця —
купа́льниця 1 іменник жіночого роду, істота жінка, що купається купа́льниця 2 іменник жіночого роду рослина
Орфографічний словник української мови
купальниця —
I -і, ж. Жін. до купальник I. II -і, ж. Лучна рослина родини жовтцевих з яскравими великими квітами.
Великий тлумачний словник сучасної мови
купальниця —
КУПА́ЛЬНИЦЯ¹, і, ж. Жін. до купа́льник¹. Ген-ген на тім боці ставу ледь майорять серед ночі купальниці, Як качки на воді (А. Головко); Оддаль, метрів за триста, була дівоча вишка. На неї якраз вилізла купальниця (В.
Словник української мови у 20 томах
купальниця —
Багаторічна рослина родини жовтецевих, поширена в зонах помірного клімату; в Україні один вид — к. європ.; квітки жовті, кулясті; росте на вологих лісових луках та галявинах; деякі види декоративні.
Універсальний словник-енциклопедія
купальниця —
КУПА́ЛЬНИЦЯ¹, і, ж. Жін. до купа́льник¹. Ген-ген на тім боці ставу ледь майорять серед ночі купальниці, Як качки на воді (Головко, І, 1957, 450); Оддаль, метрів за триста, була дівоча вишка. На неї якраз вилізла купальниця (Минко, Вибр., 1952, 206).
Словник української мови в 11 томах
купальниця —
Купальниця, -ці ж. Купальщица. Полт. г.
Словник української мови Грінченка