купальниця

КУПА́ЛЬНИЦЯ¹, і, ж.

Жін. до купа́льник¹.

Ген-ген на тім боці ставу ледь майорять серед ночі купальниці, Як качки на воді (А. Головко);

Оддаль, метрів за триста, була дівоча вишка. На неї якраз вилізла купальниця (В. Минко);

Здавалося, все заслухалося: замовк шелест листя і перестали перегукуватися купальниці серед річки (Валерій Шевчук).

КУПА́ЛЬНИЦЯ², і, ж.

Трав'яниста рослина родини жовтцевих з яскравими жовтими або жовтогарячими великими квітками, що росте переважно на луках.

– Знаєш, що таке купальниця? Квітку таку знаєш? – Знаю, – сказала Кароліна. – У нас у Висічі квітне в улоговинах. На початку літа. – І яка вона? – Красива .. Ніби маленька жовта троянда, тільки з лугу (Г. Вдовиченко);

Купальниця європейська – багаторічна рослина, в насінні якої міститься понад 20 % олії (з наук. літ.);

Квітка купальниця – це неймовірно красива прикраса для будь-якого саду (із журн.).

Значення в інших словниках

1. купальниця — купа́льниця 1 іменник жіночого роду, істота жінка, що купається купа́льниця 2 іменник жіночого роду рослина  Орфографічний словник української мови
2. купальниця — I -і, ж. Жін. до купальник I. II -і, ж. Лучна рослина родини жовтцевих з яскравими великими квітами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. купальниця — Багаторічна рослина родини жовтецевих, поширена в зонах помірного клімату; в Україні один вид — к. європ.; квітки жовті, кулясті; росте на вологих лісових луках та галявинах; деякі види декоративні.  Універсальний словник-енциклопедія
4. купальниця — Купа́льниця, -ці; -ниці, -ниць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. купальниця — КУПА́ЛЬНИЦЯ¹, і, ж. Жін. до купа́льник¹. Ген-ген на тім боці ставу ледь майорять серед ночі купальниці, Як качки на воді (Головко, І, 1957, 450); Оддаль, метрів за триста, була дівоча вишка. На неї якраз вилізла купальниця (Минко, Вибр., 1952, 206).  Словник української мови в 11 томах
6. купальниця — Купальниця, -ці ж. Купальщица. Полт. г.  Словник української мови Грінченка