Орфографічний словник української мови

купальниця

купа́льниця 1

іменник жіночого роду, істота

жінка, що купається

купа́льниця 2

іменник жіночого роду

рослина

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. купальниця — I -і, ж. Жін. до купальник I. II -і, ж. Лучна рослина родини жовтцевих з яскравими великими квітами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. купальниця — КУПА́ЛЬНИЦЯ¹, і, ж. Жін. до купа́льник¹. Ген-ген на тім боці ставу ледь майорять серед ночі купальниці, Як качки на воді (А. Головко); Оддаль, метрів за триста, була дівоча вишка. На неї якраз вилізла купальниця (В.  Словник української мови у 20 томах
  3. купальниця — Багаторічна рослина родини жовтецевих, поширена в зонах помірного клімату; в Україні один вид — к. європ.; квітки жовті, кулясті; росте на вологих лісових луках та галявинах; деякі види декоративні.  Універсальний словник-енциклопедія
  4. купальниця — Купа́льниця, -ці; -ниці, -ниць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. купальниця — КУПА́ЛЬНИЦЯ¹, і, ж. Жін. до купа́льник¹. Ген-ген на тім боці ставу ледь майорять серед ночі купальниці, Як качки на воді (Головко, І, 1957, 450); Оддаль, метрів за триста, була дівоча вишка. На неї якраз вилізла купальниця (Минко, Вибр., 1952, 206).  Словник української мови в 11 томах
  6. купальниця — Купальниця, -ці ж. Купальщица. Полт. г.  Словник української мови Грінченка